Старий Новий рік або Маланка Старий Новий рік або Маланка святкується 13 і 14 січня. У цей день, діти й дорослі переодягаються у повсякденних персонажів: військовий, лікар, міліціонер, циган, коваль, продавець. Можна також побачити костюми медведя та чортів від яких усі тікають! Можна зустріти і пари, де один представляє старий рік, що закінчується, а інший – Новий рік, що починається. І увесь цей люд, безумовно, невпізнанний, ходить від двору до двору. Всі маскарадні герої співають щедрівки, грають музики, а чорти лізуть на дахи, забивають двері та затикають димарі … Більш ніж тисячу років тому, коли Україна ще не прийняла християнську віру (988 рік), Новий рік святкували в день теперішньої Пасхи. До речі, у старовинних народних піснях ми ще іноді спостерігаємо згадку тієї пори. Так, наприклад, у одній новорічній пісні згадується, що повернулись ластівки. Ви погодитесь зі мною, що на Новий рік, коли температура може досягати – 30° C, ластівки в Україну не повертаються. Чотирнадцятого січня, діти ходять по оселях і засівають пшеницею, бажаючи господарям всіляких гараздів. Це символізуює народження Нового року та благополуччя. Юліанський та григоріанський календарі Українські релігійні свята спираються на юліанський календар, навідміну від календаря григоріанського. Юліанський календар з’явився і отримав свою назву після того як Юлій Цезар наказав своїм астрономам провести паралель року календарного з сонячним роком. Щоб усунути недоліки в календарі, папа Грегуар XIII вирішує у 1582 році уточнити його. Саме так з’являється різниця в 10 днів (а сьогодні у 13 днів). У 1054 році відбувся розкол між Римською церквою з одного боку та православною і греко-католицькою з іншого. Акурат тому у XVI столітті тільки римська церква змінила свій календар.